ІСТОРІЯ ДИТЯЧОЇ ЗАЛІЗНИЦІ
У грудні 1935 року комсомольці Дніпропетровського паровозоремонтного заводу приймають рішення побудувати дитячу залізницю у місті. Остаточний проект на основі дитячих начерків був підготовлений у січні 1936 року комсомольцями Дніпропетровського інституту інженерів транспорту (ДІІТ).
Головний шлях завдовжки близько 2 км оточував ставок і майданчик з атракціонами у парку імені Чкалова (зараз Глоби). Було побудовано два тунелі, які отримали імена О.С. Пушкіна і В.В. Маяковського. На маршруті було дві станції- Жовтеня і Комсомольськ, а також одна проміжна платформа, поруч з якою розташовувалося локомотиво-вагонне депо імені Чапаєва. В дуже короткі терміни було зібрано локомотив з того, що вдалося знайти. Побудований паровоз отримав позначення ЮП-3-01 («Юний Піонер»). Шість дерев'яних 12-місцевих вагонів було побудовано на суботниках комсомольцями Дніпропетровського вагоноремонтного заводу.
6 липня 1936 о 17.00, при великому скупченні народу, відбулося урочисте відкриття Малої Сталінської залізниці- другої ДЗ в СРСР після Тбіліської. У 1938 році Мала Сталінська отримала у подарунок новенький паровоз. Так само, як і перший, саморобний паровоз, він був одразу перейменований в «Юний Піонер» і отримав позначення ЮП-4-12.
22 червня 1941 фашистська Німеччина віроломно напала на Радянський Союз. У цей день по залізниці пройшло десять пар поїздів, але вже наступного дня життя всієї країни різко змінилася. Дитяча залізниця закрилася на кілька років, а поїзди використовувалися тільки для військових дій.
Тільки 25 жовтня 1943 Червоній армії вдалося звільнити місто. Як виявилося, за час окупації Дніпропетровська дитяча залізниця була практично знищена. Відкриття ДЗ мало стати видимим прикладом повернення міста до мирного життя, сприяти підняттю духу, як у мирного населення, так і у фронтовиків. Саме тому реконструкція дороги велася на одному рівні з відновленням життєво важливих об'єктів міста. Відновлювальні роботи на самій дорозі почалися в жовтні 1944 року і вже 29 жовтня того ж року на Дніпропетровській дитячій залізниці було відновлено регулярний пасажирський рух.
У 1954 році на ДЗ надійшли два напівм'яких 36-місцевих вагона споруди Дніпропетровського вагоноремонтного заводу. Вони мали електроосвітлення і центральне опалення від паровоза, що дозволило експлуатувати дитячу залізницю цілий рік. У середині 1950-х років Дніпропетровська дитяча залізниця була єдиною, яка не припиняла працювати і взимку. Інструктори багатьох інших дитячих залізниць приїжджали до Дніпропетровська для ознайомлення з цим видом роботи. У 1958 році на Малій Сталінській почалася «дизельна епоха», залізниця отримала свій перший тепловоз - ТУ2-172. А через три роки на дорогу надходять 3 пасажирських жорстких вагона Вроцлавського заводу PAFAWAG (Польша).
Після розвінчання культу Сталіна, з кінця 1961 Мала Сталінська залізниця стала йменуватися Малою Придніпровською. В 1972 році на Малу Придніпровську надійшов ще один тепловоз - ТУ2-134. В 1981 році Мала Придніпровська з'явилася на екранах телевізорів у фільмі М.С.Михалкова «Рідня».
У 2010 році на ДЗ проходив 6-й Всеукраїнський зліт юних залізничників. В 2013 році відроджена ще одна «історична» ідея - макет залізниці, який отримав назву "Місто Мрії". У 2019 році пройшов 10-й Всеукраїнський зліт юних залізничників як з України, так і з Белорусії. Головною темою зльоту було гасло "Моє покликання - залізничник!" У цьому ж році відбувся Всеукраїнський екофестиваль у Запоріжжі.
Також варто згадати, що, як і в 50-ті роки ХХ століття, залізниця працює не тільки влітку, а й взимку. Літня навчально-виробнича практика починається 1 травня і закінчується в останні вихідні жовтня, а зимова- з 2 січня по Старий Новий Рік. За день роботи потяг "Дніпро" виконує 22 рейси, що дуже багато в порівнянні з іншими залізницями.